ВНАПУ́СТОК (УНАПУ́СТОК)
ВНАПУ́СТОК (УНАПУ́СТОК), присл. Те саме, що внапу́стку. Зварювання внапусток.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 709.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВНА́СЛІДОК (УНА́СЛІДОК) →← ВНАПУ́СТКУ (УНАПУ́СТКУ)